ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

Святоуспенська Унівська Лавра належить до одного з настаріших монастирів в Галичині. В архівних документах з початку XIV ст. Унів згадується як відомий духовний центр.

З відродженням Студійського чернецтва в Україні митрополитом Андреєм Шептицьким, Унівську Лавру на початку XIX ст. було передано монахам-студитам, які опинилися на роздоріжжі після ліквідації Лаври св. Антонія Печерського на Скнилові. Вже перед війною Унівська Лавра стала великим центром паломництва у Західній Україні.

Прощі до Унева відновилися з початком незалежності України, коли Лавру було повернено монахам. Першу прощу, після довгих років переслідування, було зорганізовано в серпні 1991 року з нагоди храмового празника Лаври. Попровадив її єрм. Йосиф Мілян (на цей час єпископ-помічник Київської Архиєпархії) разом з Марійською дружиною храму св. Архистратига Михаїла у Львові. У перших роках проща тривала два дні. Кількість прочан, що брала участь у прощі коливалася від 150 до 300 осіб.

Переломним моментом в новітній історії серпневих прощ до Унева став 1999 рік. Саме тоді прочанський шлях було збільшено до трьох днів. У 2000 році до організації прощі приєдналася молодіжна християнська організація «Українська Молодь – Христові». Завдяки посиленій активності її членів за декілька років серпнева проща набрала більш молодіжного колориту, а кількість прочан збільшилася до 1000 осіб, а в деяких роках навіть більше. До сьогоднішнього дня серпнева проща мала два маршрути: перший провадить через села Чижиків і Лагодів, інший – через Звенигород і Станимир. Цього ж року вона проходить новим, третім з черги маршрутом, що пролягає через Верхню Білку і Лагодів.

 
© Паломницько-прочанський сайт. Всі права захищено 2014.