СЛОВО ДО ПРОЧАН

СЛОВО ДО ПРОЧАН
Дорогі друзі, кожного року нашу пішу прощу до Святоупенської Унівської Лаври розпочинаємо молитвою - Божественною Літургією - в храмі Св. Архистратига Михаїла. Це не є випадок чи якесь традиційне сповнення давно встановленого богослужбового чину. Адже сама ціль, до якої стремимо, та середники, які вживаємо для осягнення тієї цілі, вказують на те, ким є ми самі і яким є наше життя.

Загальною ціллю щорічної нашої прощі є Господь, який проявив свою особливу присутність в Унівській Лаврі через ікону своєї Матері - Богородиці. Ця ціль рівно ж і визначає та окреслює увесь наш шлях, протягом якого ми молимося, жертвуємо самих себе, свій час, свій труд Господеві. Роблячи це, ми також заносимо Йому наші особисті прохання, щоб Він благословив нас у щоденному житті, щоб простив нам усі наші провини та допоміг нести без нарікань свій хрест.

Особливістю цьогорічної прощі є те, що ми присвячуємо її молитві за Україну. Україна - це, передовсім, та земля, яку Бог нам дав у спадок. Коли промовляємо слово Україна, маємо на думці так само кожного з нас, як і цілий наш народ, який має свою історію, культуру, духовність, цінності. Саме оці щойно перераховані компоненти перероджують нас з окремих індивідуумів у одну велику родину. Тому першим наміром нашої молитви за Україну буде подяка Господові за усі його добродійства, які він виявляв і виявлятиме до нас.

Другим наміром нашої молитви за Україну є прохання, щоб Господь простив нам усі гріхи наші як народу (брак єдності, заскорузлість, байдужість і т. д.), допоміг нам очиститися від них та пережити правдиве покаяння.

З огляду на все вище сказане, цьогорічну прощу ми побудували так, щоб кожний мав можливість почути розважання як поодиноких священиків, так і представників мирянського руху на духовно-національні теми. Особливим словом хочу згадати Преосвященних Владик Ігоря Возьняка, Архиєпископа Львівського УГКЦ, та Тараса Сеньківа, Адміністратора Стрийської Єпархії УГКЦ, які відслужать для нас Літургії у Звенигороді та Станимирі. Окрім них нас будуть супроводжувати своїм повчальним словом п. Євген Сверстюк, відомий дисидент, головний редактор газети «Наша віра», та п. Мирослав Маринович, віце-ректор Українського Католицького Університету. Надіюсь, що їхні слова допоможуть нам глибше переосмислити особисту місію кожного з нас в Українському народі.

При нагоді цьогорічної прощі хочу рівно ж пригадати слова великого Митрополита Андрея Шептицького про риси та духовні основи правдивого патріотизму . Звертаючись до української молоді у 1932 році, він писав: «Людська природа така, що чим більшими хто відзначається прикметами, тим він на більші небезпеки наражений. Тому, любов до Батьківщини і жертва для Батьківщини знає такі тонкі, такі скриті небезпеки, що про них часом трудно й говорити. Наприклад, буває, що молодий чоловік, який за національну справу приніс свою жертву і терпів за Батьківщину, - після цього терпіння думає, що вільно йому спочити на лаврах (слави). Нехай же його Батьківщина тепер славить, нехай його утримує, йому не потрібно працювати! Служба любови, мої Дорогі, не знає лаврів, так довго, як довго жертва ще не повна, а жертва одної хвилини не заступить довго-літньої муравлиної праці. Не поривами одної хвилини, лише безупинним напруженням і безупинними жертвами аж до крови і смерти многих поколінь двигається народ. І легше часами кров пролляти в одній хвилині ентузіазму, чим довгі літа з трудом сповнювати обов'язки і двигати спекоту дня, і жар сонця, і злобу людей, і ненависть ворогів, і брак довір'я своїх, і недостачу помочі від найближчих, і серед такої праці аж до кінця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврів за перемогу, ані винагороди за заслугу!»

На закінчення хочу побажати кожному, хто цього року вирушає у прощу, щоб, дійшовши до Унівської Лаври, міг дійсно пережити правдиве переображення та відчути особливу Божу присутність у своєму житті! Благослови усіх прочан, Господи, та сповни усі їхні добрі наміри!

Єрм. Юстин Бойко, студит Керівник прощі



 
© Паломницько-прочанський сайт. Всі права захищено 2014.