Із прощі додому ми повернулися з кукурудзою

Із прощі додому ми повернулися з кукурудзоюЦентральною темою цьогорічної пішої прощі до Святоуспенської Унівської Лаври була солідарність, основою якої є віра, надія та любов. Впродовж трьох днів тему поглиблювали заздалегідь запрошені проповідники. «Прикладом, а також чи найбільш досконалим взірцем християнської солідарності є для нас Пресвята Богородиця,- навчав керівник прощі Єрм. Юстин Бойко.- З однієї сторони Вона є цілковито солідарна з Богом, оскільки приймає беззастережно Його волю. З іншої сторони Вона є цілковито солідарна і з людством, оскільки саме через Неї Господь приходить на землю, щоб спасти кожну людину».

Цьогорічна проща мала другий маршрут руху, який провадив через села Звенигород і Станимир. Загалом прочан було надзвичайно багато, майже вдвічі більше ніж минулого року, а саме 1700 людей.

Така позитивна тенденція вельми тішить всіх організаторів прощі. «Ваша потреба є нашим завданням»,- Єрм. Юстин Бойко.

Статистика серпневої прощі є дуже цікавою і виглядає так:

1). найстаршою прочанкою виявилася пані Євгенія, якій вже 74 роки (молодь беріть приклад!!!);

2). наймолодшій прочаночці Іванці було всього лиш 1 рочок і 1 місяць;

3). прощею крокували українці, словаки, французи, поляки, білоруси та росіяни;

4). щодо українців, то прочани прибули зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Луцька, Кіровограда, Дніпропетровська, Одеси та Києва;

5). кілометраж прощі становив 50,1 км;

6). організатори прощі: Єрм. Юстин Бойко – керівник, Схм. Максим Андрущишин і Марта Миколишин – помічники керівника, Роман Моравський – керівник груп,Роман Проців – керівник технічної групи.

Активну участь у прощі взяли також і аніматори церкви Свв. Володимира та Ольги. Своїми враженнями та побажаннями вирішили поділитися Софія Данилишин і Роман Горбань.

- На пішу прощу до Унева ви йдете вже не перший раз. Що вас мотивує знову й знову йти в те місце, в кому вже були?

Данилишин Софія: Я навіть не знаю, що відповісти…Мабуть, мотивує те, що попередні прощі я провела не так, як належить. І сьогодні я зробила собі таку постанову, що саме цю прощу проведу дійсно молитовно, щоб відчути тісний контакт з моїм небесним Батьком.

Горбань Роман: Кожного разу коли я йду на прощу, зближуюсь з Богом через молитву, пісні, а також дізнаюсь більше про монахів і монахинь та про їхнє життя.

-Ваші враження від цьогорічної прощі?

Данилишин Софія: Цьогорічна проща просто феєрична. По-перше, я йду в першій групі, видно фантастичні краєвиди і ніхто не стає мені на ноги (сміється). По-друге, цікаво ходити з дітьми, дивитися на їхню поведінку, а саме як вони йдуть зі всіма і не стогнуть, що вже більше не можуть. Вони йдуть і все.

Горбань Роман: Мені на цьогорічній прощі (як і майже на кожній прощі) дуже сподобалася підтримка людей, які простягають руку допомоги.

-Виберіть якийсь найяскравіший момент і розкажіть про нього?

Данилишин Софія: Була одна така річ. Якось ми проходили поле з величезним насівом кукурудзи. Я запитала в отця Юстина як її рвати, бо сама не маю села і не знаю. Отець, в свою чергу, зупинив майже пів прощі, щоб показати мені як правильно рвати кукурудзу. Тому додому я повернулася з таким незвичним сувеніром.

Горбань Роман: Мене надзвичайно вразило, коли в неділю ввечері почалася гроза. Всі священики, які були на прощі зібралися у Вівтарі і почали від щирого серця молитися і просити Бога, щоб дощ перестав падати. І як не дивно, але через 10 хвилин дощ зупинився.

-Ваші побажання людям, які вважають, що проща є важкою як фізично, так і морально?

Данилишин Софія: Мої побажання будуть такими: Якщо ви не хочете йти на прощу, не йдіть! Воно прийде з часом, серйозно. Треба зібратися з думками, подумати чи мені це потрібно, вибрати певну мету, якусь певну постанову: чи я хочу помолитися за родину, чи я хочу помолитися за себе, за своє здоров’я? Тобто є багато таких чинників, які впливають на тебе і твій навколишній світ. Тому це вже як кожна людина собі вибере. Але я раджу піти на прощу це дуже-дуже виховна річ.

Горбань Роман: Не потрібно боятися, що вам буде тяжко на прощі. Просто помоліться і повірте в те, що Бог вам допоможе як морально, так і фізично через ближнього твого.

Пляченко Олена


Джерело: ВіО
Фото: ВіО

 
© Паломницько-прочанський сайт. Всі права захищено 2014.